Місяченько круглоколий закрився хмарою...

Місяченько круглоколий закрився хмарою;
Чи так тобі зо мнов любо, як мені з тобою?

Ой лісами, берегами білі сніги спали,
Очі мої сивенькії сльозоньки залляли.

Вихор дикий, студененький лопотить гіллями,
Тяжко, тяжко мому серцю з сумними гадками.

Ой як тяжко, побратиме, тверд камінь глодати,
Ой ще тяжче бездольному в світі пробувати.

В гробі сумно, в гробі тихо, сумрак студененький,
Ой як ляжу серед него, тогди я щасненький.

[Кінець 1833 — 1834]